Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вичавлювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
бити — б ю, б єш; наказ. сп. бий; недок. 1) неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Бити в долоні. 2) перех., кого. Завдавати ударів кому небудь. || кого, по кому – чому, перен.… … Український тлумачний словник
видушувати — ую, уєш, недок., ви/душити, шу, шиш, док., перех. 1) Тиснучи, вичавлювати що небудь із чогось. 2) перен. Говорити через силу, переборюючи яке небудь почуття, сміх і т. ін. || Через силу виявляти яке небудь почуття, настрій і т. ін. 3) перен.… … Український тлумачний словник
вичавити — див. вичавлювати … Український тлумачний словник
вичавлювання — я, с. Дія за знач. вичавлювати … Український тлумачний словник
вичавлюватися — юється, недок., ви/чавитися, иться, док. 1) За натискування, надушування виділятися з чого небудь (про рідину, рідку масу і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до вичавлювати … Український тлумачний словник
віджимати — а/ю, а/єш, недок., віджа/ти, відіжму/, відіжме/ш; мин. ч. віджа/в, жа/ла, жа/ло; док., перех. 1) Вичавлювати рідину з чого небудь. 2) Перучи, стискати та викручувати білизну тощо. 3) тех. Послаблювати тиск якого небудь затискача … Український тлумачний словник
халастати — аю, аєш, недок., зах. Чавити, вичавлювати, розчавлювати … Український тлумачний словник
видушувати — видушити (тиснучи що н., видаляти назовні, видобувати перев. рідину), видавлювати, видавити, витискати, витискувати, витиснути, вичавлювати, вичавити, вигнічувати, вигнітити … Словник синонімів української мови
вытискати — тискам, Пр. Видавлювати, видушувати, вичавлювати … Словник лемківскої говірки
